Я иду по дороге к жизни светлой и чистой,
Я иду по дороге и по тропам тернистым,
Что сверну я с дороги быть не может и речи,
Я иду по дороге Иисусу навстречу.
Я иду по дороге грусть, усталость не зная,
Я иду по дороге небеса прославляя.
И под солнцем полящей, не покрытою тенью,
Я иду по дорге ведущей к спасенью.
Я иду по дороге, день сменяется ночью,
Что во сне и не снилось, я увижу воочью
Если смерть на пороге, не боюсь я, поверьте,
Я иду по дороге, ведущей в бессмертье.
Ты стоишь у дороги, как былинка во вьюгу,
Давай вместе пойдём, держись крепко за руку.
Не страшны скорпионов нам и змеев укусы,
Мы пойдём по дороге навстречу Иисусу.
Не собьёмся с дороги ни за что мы на свете,
Впереди нам звезда вифлиемская светит.
Лишь в единстве успех, на пути стоять прочно,
Иисус любит всех, это знаю я точно!
Ivan Tur,
Deutschland ,Lüdinghausen
Иисус,я стремлюсь к тебе ближе,
Хочу,не теряясь во мгле,
Любить будто не был обижен
И жить будто рай на земле. e-mail автора:turivan@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 2685 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Mир вам. Хороший стих - 5. Господь Иисус Христос - любит всех - это точно.
Алёна
2010-07-29 10:01:55
Очень красивый стих! Благословений вам!!!
Надежда Онищенко
2011-04-11 03:45:23
Большое спасибо! Духовные произведения, словно бальзам изливаемый на душу. Слава Богу за Ваше творчество! Пусть Гоподь благословит Вас обильно и распространит пределы в служении Ему и людям. Аминь.
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
